Спортивний блог

Інфоомація

Ця стаття була написана 18 Кві 2013, і розміщена в категорії Харчування.

Клітковина

18 Кві 2013

Клітковина

Посвоєму хімічним складом харчові волокна це неоднорідна група речовин представляють собою полісахариди і лігнін. До полісахаридів відносяться всім відома целюлоза, пектини і менш відомі геміцелюлоза, камеді, слизи. Вмісту харчових волокон впродуктах харчування коливається в широких межах від 45-55% (висівки), до 0% в таких продуктах харчування як цукор, сметана, борошно вищого гатунку. Роль клітковини в повній мірі була розкрита тільки в останні 10-15 років. Велику роль у цьому відіграла аварія на Чорнобильській АЕС, після якої постало питання про застосування доступних і ефективних засобів масової профілактики серед населення проживає на заражених радіонуклідами територіях. Клітковина не перетравлюється в травному тракті, досягає товстої кишки в незміненому вигляді, де частково розщеплюється мікрофлорою кишечника.

Навіщо потрібні харчові волокна?

Функції клітковини досить різноманітні. Вона забезпечує достатній обєм калових мас та регулює швидкість їх просування по кишечнику, знижує рівень холестерину крові, звязує жовчні кислоти, при порушеннях вуглеводного обміну надає легке цукрознижувальної дію, нормалізує склад мікрофлори кишечника.

Враховуючи стрімкі зміни характеру харчування останнім часом, з переважанням продуктів збіднених харчовими волокнами, гостро стоїть питання про компенсації цього дефіциту, як основи профілактики багатьох розладів і захворювань. Раціон харчування, збагачений харчовими волокнами, активно застосовується як один з компонентів профілактики і лікування цукрового діабету, ожиріння, атеросклерозу, геморою, захворювань печінки і жовчного міхура, дисбактеріозу. В даний час розроблена ціла серія продуктів, переважно на основі пектинів, що сприяють виведенню з організму важких металів, радіоактивних елементів, токсинів різного походження. Дефіцит харчових волокон у раціоні харчування підвищує ризик розвитку раку кишечника, дисбактеріозу. Вони є необхідним компонентом нормального харчування і, по своїй важливості, не поступаються іншим необхідним компонентів їжі (білків, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів).

Яка щоденна потреба вклетчатке?

Рекомендується вживати 15-25 г клітковини на добу. Сьогодні більшу частину клітковини ми отримуємо разом з овочами та фруктами. Якщо такої можливості немає, необхідно вводити раціон харчування продукти збагачені нею або вживати її в таблетованій формі.

Що необхідно памятати при вживанні харчових волокон?

При вживанні харчових волокон необхідно збільшити кількість випивається рідини, всреднем на 0,5-1л, так як в противному випадку запори можуть посилитися. Якщо у Вас є захворювання хронічні запальні захворювання підшлункової залози, кишечника – дозу харчових волокон необхідно збільшувати поступово (протягом 10-14 днів), що б не викликати загострення захворювання.

Харчові волокна, при застосуванні їх тривалий час і в значних кількостях (більше 35-40 г на день) здатні привести до втрати зайвих кількостей вітамінів (особливо жиророзчинних) та мікроелементів. Тому рекомендується профілактичний прийом мультивітамінний комплексів з мікроелементами.

Найбільш доступним джерелом харчових волокон є висівки. Вони характеризуються високим вмістом вітамінів групи В, мінеральних солей (калію, магнію, фосфору, заліза та ін), клітковини. Наприклад, в пшеничних висівках калію міститься майже в 2 рази більше, ніж у картоплі. Єдиною проблемою є низька доступність.

Це цікаво

Речовини, що входять в поняття харчові волокна, поділяють на два великі класи: 1) дійсні харчові волокна, що походять з стінок рослинних клітин і складових їх структурний матеріал (целюлоза, геміцелюлоза, пектин, лігнін); 2) неструктурований матеріал природного або штучного походження, що вживається в якості харчових добавок (Камеді, гуммі), слизу, хімічно модифіковані полісахариди.

Харчові волокна здатні утримувати досить великі кількості води, так 1г бавовняних волокон здатний утримати 0,4 г води. Найбільш активно утримують воду висівки, далі йде манго, морква, яблука, капуста, горох, картопля, турнепс. Звідси стає зрозумілим різний ефект окремих продуктів на формування калових мас.

Харчові волокна можуть звязувати кальцій, магній, залізо, цинк, мідь та інші життєво важливі мікроелементи. В умовах вегетаріанської дієти харчові волокна можуть сорбувати і виводити з організму до 360 мг кальцію в день. Ситуація ускладнюється ще й тим, що містяться в рослинній їжі фітинової і щавлева кислота також повязують кальцій в нерозчинні комплекси. Це призводить до того, що при невисокому вмісті в раціоні кальцію і особливо при дефіциті вітаміну Д волокна, фітати і оксалати можуть викликати недостатність кальцію в організмі. А останнім призводить до розвитку остеомаляції, рахіту. Те ж, відноситься і до цинку. Дослідженнями в Ірані і Єгипті було показано звязок між кількістю харчових волокон і затримкою статевого розвитку у хлопчиків.

Найбільш сильний вплив нарівень холестерину крові виражено у пектину, і волокон містяться в овочах і фруктах. Волокна зернових відчутного впливу на рівень холестерину не роблять.

Середній вміст клітковини в деяких харчових продуктах

НАЗВА ПРОДУКТУ ВІДСОТОК клітковини
Висівки 44,0
Мигдаль 15,0
Соєві боби 14,3
Зелений горошок 12,0
Цільна пшениця 9,6
Хліб з борошна грубого помелу 8,5
Арахіс 8,1
Боби 7,0
Ізюм 6,8
Коричневий рис 5,5
Сочевиця 3,8
Зелень (у середньому) 3,8
Морква 3,1
Брокколі 3,0
Капуста 2,9
Яблука 2,0
Борошно вищого сорту 2,0
Картопля 2,0
Рис 0,8
Грейпфрут 0,6
Апельсиновий сік 0,5
Цукор 0,0

Автор: Фірсов Леонід Федорович


датчики движения здесь комплект видеонаблюдения videonabludenie.org.ua;футбольная обувь найк детские бутсы adidas цена футбольная экипировка украина mercurial